Кошик
39 відгуків

Зараз у компанії неробочий час. Замовлення та повідомлення будуть оброблені з 09:00 найближчого робочого дня (завтра, 19.07).

+380 (66) 417-09-46
+380 (68) 283-15-65
Кошик

Новини, статті

Новини, статті

Озимий ріпак обробляти вигідно, так як врожайність у нього вище, ніж у ярого. При сприятливих умовах вирощування озимий ріпак є однією з найбільш конкурентоспроможних по відношенню до бур'янів сільськогосподарських культур.

Вимоги до грунті. Озимий ріпак слід розміщувати на дерново-підзолистих легко - і середньосуглинистих грунтах, що розвиваються на середньому суглинку. Його можна вирощувати навіть на піщаних грунтах за умови хорошого забезпечення вологою. При виборі ділянки під озимий ріпак потрібно уникати сухих місць з низьким заляганням ґрунтових вод. Непридатні також торфово-болотні ґрунти та ділянки з надмірним зволоженням. Небажано розміщувати озимий ріпак на площах з частими ложбинами і блюдцями, а також на піднесених місцях, часто не мають снігового покриву і піддаються впливу морозного вітру. На попереднє поле сівозміни ріпак можна повертати через 4-5 років з обов'язковим видаленням від минулорічних посівів хрестоцвітих культур і насінників, ярого ріпаку не менше, ніж на 1 км. Реакція грунтового розчину для вирощування ріпаку рН повинна бути не нижче 6,0-6,5. Слабокислі ґрунти потрібно вапнувати до цієї величини.

Для успішної перезимівлі посіви ріпаку слід розміщувати переважно на північних, східних і північно-східних схилах, де нижче середньодобовий перепад температур .

 Попередники.

Озимому ріпаку потрібні попередники, рано звільняють поле. Кращими попередниками для озимого ріпаку є кормові культури – однорічні трави на зелений корм, багаторічні трави після першого укосу, а також рання картопля і ранні сорти гороху на зерно .

 Добрива.

Високих врожаїв насіння ріпаку можна досягти на родючих ґрунтах при оптимальних нормах органічних і мінеральних добрив. Ріпак добре реагує на мінеральні добрива, особливо вимогливий він до азоту. На формування 1 ц основної продукції озимий ріпак витрачає азоту – 5,0-6,2 кг, фосфору – 2,4-3,4, калію – 4,0-6,0 кг, кальцію, магнію, бору, сірки – в 3-5 разів більше, ніж зернові культури. Внесення органічних добрив сприяє покращенню властивостей ґрунту.

З урахуванням вмісту поживних речовин у ґрунті, виносу їх з урожаєм і коефіцієнта використання поживних речовин з грунту та добрив під основний обробіток вноситься фосфору 80-90, калію – 120-150 кг/га. Доза азоту в основну заправку визначається за матеріалами ґрунтового обстеження і встановлюється з таким розрахунком, щоб забезпечити утворення добре розвиненої розетки листя до настання зимового спокою, виключити надмірне витягування стебла. Зазвичай це становить близько однієї третини від загальної дози азоту. На родючих ґрунтах можна виключити осіннє внесення азоту або зменшити норму внесення до 20 кг/га. На середньозабезпечених грунтах загальна доза азоту повинна становити 120-150 кг/га. Якщо дотримані рекомендовані дози внесення добрив восени, ризик вимерзання ріпаку взимку знижується, так як рослини не переростають і добре перезимовують. Навесні, з поновленням вегетації, потреба в азоті різко зростає і під час бутонізації до повного цвітіння є найбільш інтенсивною. Туки вносять дріб (у два прийоми), що зменшує їх втрати, підвищує стійкість ріпаку до вилягання. Першу підгодівлю ранньою весною проводять перед початком вегетації, після оцінки перезимівлі і становить 100-120 кг/га азоту. При внесенні високих доз рекомендується дробове внесення азоту через 2,5-3 тижні у фазі стеблування, з розрахунку планованого врожаю [38].
Під озимий ріпак можна вносити всі види і форми азотних добрив: аміачну селітру, сечовина, сульфат амонію, КАС, КСА, АСУ. Однак при підвищенні середньодобової температури навесні вище +15оС рідкі азотні добрива, КАС, КСА, і АСУ слід вносити розведеними 1:2 або 1:3 водою, щоб уникнути опіків листя і пригнічення рослин озимого ріпаку.

При недостатньому вмісті в грунті мікроелементів для отримання високих і стійких врожаїв насіння ріпаку необхідно внесення мікродобрив. Особливо знижується врожай при нестачі бору (менше 1 мг на 1 кг ґрунту) внаслідок меншої кількості стручків і насіння в кожному з них. Недолік бору усувається внесенням борного суперфосфату (2-4 ц/га), борної кислоти (2,3 кг/га, розчинених в 400 л води).
Важливе значення для збільшення врожаю насіння хрестоцвітих культур має сірка. При сірчаному голодуванні утворюються порожні квітки дрібні насіння, урожай ріпаку та суріпиці знижується на 10% і більше. Норма внесення сірки -20 кг/га. Вноситься вона у вигляді фосфогіпсу або інших добрив, що містять сірку.

Обробка грунту.

Обробка грунту проводиться відразу після збирання попередника. При інтенсивної технології обробітку озимого ріпаку прийнятна загальноприйнята в даній зоні основна обробка грунту. Після однорічних трав і раннього картоплі поле орють плугами загального призначення (ПГП-7-40, ППО-5-40), а після багаторічних трав пласт слід попередньо подрібнити в два сліди важкими дисковими боронами. Оранка повинна бути закінчена не пізніше, ніж за 10-15 днів до початку сівби. У всіх випадках плуги доцільно використовувати в агрегаті з пристосуванням для ущільнення грунту і подрібнення брил. Чим довший термін між оранкою і сівбою, тим краще умови для якісної підготовки грунту і подальшого розвитку рослин ріпаку в осінній період. Як зазначає Н. Маковський (1988), оранка ґрунту при високій вологості негативно впливає на розвиток рослин. Грунт під озимий ріпак вимагає ретельної обробки, що пов'язано з мелкосемянностью культури .

Головним завданням передпосівного обробітку ґрунту є створення дрібногрудкуватим структури і ретельного вирівнювання поверхні для забезпечення рівномірного загортання насіння на задану глибину. Передпосівна обробка проводиться комбінованими агрегатами або машинами в зчепленні культиватор-борона-каток перед посівом і не раніше, ніж за день до посіву. Основна умова обробки – верхній шар грунту повинен бути рихлим, а з глибини 2-3 див.–.ущільненим .

      Посів. 

Озимий ріпак значною мірою реагує на строк сівби і норму висіву, так як від осіннього розвитку рослин залежить їх перезимівля і врожай. Занадто ранній посів призводить до переростання прикореневої розетки, витягування точки зростання більш ніж на 3 см над поверхнею грунту. Такі рослини втрачають морозостійкість і сильніше уражаються бактеріозом коренів, сніговою пліснявою, альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом. Запізнення ж з посівом призводить до недорозвинення кореневої системи та прикореневої розетки, посилення ураження чорною ніжкою. Оптимальний термін посіву – за 20-30 днів до посіву озимих колосових, вирощуваних у даній зоні (перша декада серпня).При посіві після 15-20 серпня урожай насіння знижується на 8,1-15,2 ц/га. Перезимівля рослин при останньому досліджуваному терміні посіву (25-26.08) зменшувалася на 24,1% порівняно з посівом в першій декаді серпня .

При сівбі в першій декаді серпня у рослин озимого ріпаку до кінця осінньої вегетації формується 6-7 розвинених листків, товщина кореневої шийки досягає 7-8 мм, а висота рослин – 25-30 см, що сприяє кращій перезимівлі рослин. При посіві після 20 серпня рослини ріпаку мали такі біометричні показники: кількість розвинених листків – 4-4,5 шт., товщина кореневої шийки – 3-3,5 мм, висота рослин – 13-15 див. Перед відходом в зиму проводиться осіннє обстеження посівів озимого ріпаку.
Норма висіву насіння встановлюється такий, щоб вона забезпечувала перед відходом в зиму 80-120 рослин на 1 м2, навесні – 60-80 шт. на м2 .

При суцільному рядовому посіві (15 см) висівають 1,5-2,0 млн. схожих насінин на гектар (7-8 кг). Для появи дружних і своєчасних сходів глибина загортання насіння повинна бути на легких грунтах 2-2,5 см, на більш пов'язаних – 1-1,5 см. При небезпеці пересихання верхнього шару ґрунту на глибину загортання доцільно збільшити до 3-5 см в залежності від механічного складу .

Сіють ріпак спеціальними сівалками (СПР-6) або зернотравяными (СПУ-6, СПУ-4, СПУ-6Д). Ширина міжрядь при посіві озимого ріпаку може бути від 15 см до 30 см. Це залежить від призначення посівів, кліматичних умов, фітосанітарної обстановки, технологічних та економічних причин, що знаходяться у взаємозв'язку з методами боротьби з бур'янами і застосуванням гербіцидів. При узкорядним посівах підвищується небезпека ураження рослин грибними захворюваннями, а широкі междурядия небажані з агротехнічної точки зору. Узкорядные посіви ріпаку відрізняються більш рівномірним дозріванням . Одним з істотних елементів інтенсивної технології обробітку є наявність технологічної колії, яка служить для орієнтування при багаторазовому проходженні техніки під час догляду за посівами ріпаку. При цьому підвищується продуктивність праці, економляться фонди, виключається велику кількість пропусків і накладок при внесенні добрив і отрутохімікатів, зменшується кількість пошкоджених рослин, що сприяє підвищенню врожаю насіння на 2% і більш. Догляд за посівами. Догляд за посівами озимого ріпаку містить комплекс заходів, спрямованих на знищення бур'янів, захист рослин від шкідників і хвороб, створення нормальних умов для росту та розвитку ріпака. Для боротьби з бур'янами проводяться наступні заходи: до посіву з одночасною заробкою гербіциду в ґрунт проти однорічних злакових та дводольних бур'янів вносять трефлан 24%-ний к. е. (2,4-6 л/га) і його аналоги: бутизан, трофі. У фазі 3-5 справжніх листків проти ромашок, осотів, горців посіви ріпаку обробляють лонтрелом-300,30% в. р. (0,3-0,5 л/га).

Найбільш поширеними шкідниками ріпаку є хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, насіннєвий та стеблової прихованохоботник, капустяна міль, капустяна білянка і тля. Обприскування посівів ріпаку проти хрестоцвітих блішок проводять у фазі сходів при наявності 4-6 жуків на 1 м2, препаратами: децис, 2,5% к. е. (0,3 л/га); карате, 5% к. е .. (0,1-0,15 л/га); фастак, 10% к. е.(0,1-0,15 л/га). Проти ріпакового пильщика обробку посівів проводять при заселенні 10% рослин і наявності 1-2 ложногусениц на рослині. Оброботку ведуть препаратами: актеллік, 50% к. е. (0,5 л/га), белфос, 50% к. е. (0,5 л/га), суміцідін, 20% к. е. (0,3 л/га).
У північно-східній частині Республіки Білорусь найбільшої шкоди ріпаку завдає ріпаковий квіткоїд. Контроль за наявністю його починають у другій-третій декаді квітня, коли шкідник починає виходити з місць зимівлі. Обробку посівів проводять на початку бутонізації і при необхідності повторюють до настання цвітіння. Застосовують фастак, карате, децис.

Найбільш поширені хвороби ріпаку – альтернаріоз, пероноспороз, бактеріоз. У боротьбі з хворобами першорядне значення має суворе дотримання агротехнічних вимог до розміщення ріпаку, повернення його на попереднє місце не раніше, ніж через 4-5 років.

Передпосівне протруювання насіння препаратами витовакс 200,75 % з. п.(2-3 кг/т) або тігам, 30%-ний з. п.(5 кг/т) сприяє знезараження насіння від збудників хвороб, попереджає пліснявіння насіння в грунті і розвиток чорної ніжки сходів, захищає насіння і сходи від ґрунтово-мешкають шкідників. Ефективність протруйників значно підвищується при використанні плівкоутворювального препарату на основі водорозчинних полімерів КМЦ і ПВС (інкрустування).
Проти альтернаріозу та пероноспорозу обприскують посіви ріпаку при появі перших ознак захворювання. Застосовують препарат імпакт,25 % з. к.(0,5 л/га). Для захисту ріпаку від альтернаріозу, сірої та білої гнилі застосовується альто-супер, фолікур та ін При необхідності обробку повторюють через 7-8 днів. Для обприскування використовується штанговая апаратура з витратою робочої рідини 400 л/га. Обробку посівів отрутохімікатами слід проводити в залежності від препарату не пізніше, ніж за 20-30 днів до збирання врожаю.

Прибирання.

Велику роль в отриманні високих врожаїв насіння озимого ріпаку відіграють строки і якість прибирання. Передчасна і пізня прибирання знижує врожайність насіння та їх якість. При передчасної прибирання щуплі насіння, олія низької якості, врожайність знижується. При пізньому збиранні виникають втрати за рахунок осипання культури.
Прибирання посівів проводиться як прямим комбайнуванням, так і роздільним способом. При порівнянні двох способів збирання не встановлено суттєвих відмінностей у кількості зібраних насіння або вмісті в них масла. Однак при роздільної збиранні витрати праці на сушку і обмолот скорочувалися на 25% і більш вдало розподілялося робочий час . Нерівномірно дозрівають, засмічені ділянки і пізньостиглі сорти краще прибирати роздільним способом.

Прибирання можна починати значно раніше – у фазі початок воскової стиглості, коли нижні листки опадають, стебло біліє, насіння в нижніх стручках центральної кисті набувають властиву сорту забарвлення (чорний, коричневий або жовтий), а вологість насіння знижується до 30%.Так як насінники ріпаку характеризуються розтягнутим дозріванням, а стручки після дозрівання легко розтріскуються, для прискорення дозрівання посівів застосовується десикація – підсушування рослин на корені. У фазі початок воскової стиглості посіви обробляють реглоном (3 л/га). Перевага десикації полягає в зниженні вологості насіння на 4-6% і їх забур'яненості на 2-4%, прискорення строків збирання, скорочення втрат і внаслідок цього збільшення врожаю на 1,5-2,5 ц/га. Зменшення вологості і засміченості насіння знижує витрати на їх очищення і сушіння, створює сприятливі умови для подальшого зберігання. Норма витрати робочого розчину при наземному обприскуванні – 400 л/га, при авиаобработке -75 л/га Ефективність дії реглона не зменшується після минулого дощу.
Найбільш виправданим і економічно вигідно пряме комбайнування ріпаку. Воно здійснюється головним чином на однорідно дозріваючих, чистих від бур'янів посівах з оптимальною густотою стояння рослині, при обробітку на легких грунтах ранньостиглих сортів або в інших випадках після десикації посівів хімічними препаратами. Збирання починають при настанні повної стиглості, коли рослини набувають сірий колір. Насіння ріпаку в цей час тверді і темні, вони шарудять в стручках, вологість їх 18-20%. Перед початком прибирання проводиться регулювання комбайнів з урахуванням погодних умов і особливостей конкретного убираемого ділянки. Для прибирання високорослої і полеглого ріпаку на жатку встановлюється правий дільник торпедного типу, що регулює стеблеотводы і стеблеподъемники. Для збирання ріпаку можуть використовуватися комбайни БІЗОН-1100, Дон-1500. Підготовка комбайна до обмолоту включає установку на комбайн пристосування ПКК-5 для збирання дрібнонасіннєвих культур, герметизацію, регулювання окремих вузлів.
При виборі оптимальної висоти зрізу потрібно враховувати можливість захоплення нижніх стручків.

Для раздельной уборки используют валковые жатки ЖВН-6А, ЖРБ-4.2А, ЖСК-4В, при высоте среза 15-20 см. Обмолачивают валки по мере подсыхания, через 4-7 дней после скашивания, при влажности семян 8-12%, а в условиях повышенной влажности – при 18-20%.

Рабочая скорость комбайна при обмолоте должна быть не более 5-6 км/ч.
Чтобы избежать потерь, уборку рапса ведут в утренние и вечерние часы, когда влажность растений повышается. Обмолоченные семена нельзя долго держать в бункере комбайна, так как их всхожесть снижается.

Необхідно також мати на увазі, що в процесі обмолоту під впливом контакту з більш вологими уламками стебел вологість насіння може підвищитися при роздільному комбайнуванні.

Інші статті

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner